В залі

Над світом вечірніх видінь
ми, діти, сьогодні царі.
Спускаються довгі тіні,
Горять за вікном ліхтарі,
Темніє висока залу,
Замикаються в собі дзеркала…
немає розпливчастим! хвилин створено!
Вже хто-то йде з кута.
Нас двоє над темною рояль
схилилося, і крaдется жах.
Закутаний маминої шаллю,
блідіше, НЕ сміємо зітхнути.
подивимося, що нині діється
Під пологом ворожої темряви?
темніше, ніж раніше, їхні обличчя, –
Знову переможці ми!
Ми ланцюга таємничої ланки,
Нам духом у боротьбі не впасти,
Останнє близько сраженье,
І темних закінчиться влада.
Ми старших за те зневажаємо,
Що нудні і прoсти їх дні…
Ми знаємо, ми багато знаємо
того, що не знають вони!

Оцініть:
( 3 оцінки, середнє 5 з 5 )
Поділіться з друзями:
Марина Цвєтаєва
Додати коментар