Слава падає так, як слива:
На голову, в поділ.
Бути красивою і бути щасливою!
(А не поганий дієслово –
бути? Без всякого приставного –
Бути і точка. За нею простір.)
Слава падає так, як слово
Милості на сокиру
боязкий, або ж як на плити
храму – опівдні сухим дощем.
Бути щасливою і знаменитої?
меншого зачекаємо
годину. Або ж так, як цілий
циган – на рожеві кущі.
– слава! – Я тебе не хотіла:
Я б тебе не зуміла нести.
17 травня 1925
