Останнє слово

Л.А.Т.

Про будь сумна, будь прекрасна,
Бережи в душі осінній сад!
Нехай буде світлим твій захід,
Ти над зорею була не владна.

такий, як ти, не можна образити:
суворий звук – порветься нитка!
Не нам судити, не нам звинувачувати…
Не можна за таємницю ненавидіти.

В країні нездійснених ворожінь
живеш одна, від всіх далеко.
За щастя жалюгідне землі
Він не видасть своїх страждань.

Адже нашому житті вся відрада
До келиху минулого пригорнутися.
Чи не знаємо ми, де вірний шлях,
І не судити, а плакати треба.

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Марина Цвєтаєва
залишити коментар