Залишеного залу тронного
стовпи. (залишеного – вчасно!)
Круті вулиці похилі
Стрімкі як потік.
Почуттів збожеволіла жимолость,
Вуст обеспамятевшій поклик.
– Так я з грудей твоєї впавши
У розбурхане море строф.
грудень 1923
Залишеного залу тронного
стовпи. (залишеного – вчасно!)
Круті вулиці похилі
Стрімкі як потік.
Почуттів збожеволіла жимолость,
Вуст обеспамятевшій поклик.
– Так я з грудей твоєї впавши
У розбурхане море строф.
грудень 1923
