новолуння

Новий місяць встав над лугом,
Над росяній межею.
милий, дальній і чужий,
Приходи, ти будеш другом.

днем – приховую, днем – мовчу.
Місяць в небі, – нету сечі!
У ці місячні ночі
Рвуся до улюбленого плечу.

Чи не запитаю себе: “Хто ж він?”
все розкажуть – твої губи!
Тільки днем ​​обійми грубі,
Тільки днем ​​порив смішний.

днем, млоїмо гордим бісом,
Брешу з посмішкою на устах.
вночі ж… милий, дальній… брат!
Місячний серп вже над лісом!

Таруса, жовтень 1909

_________________________
*Я бачу, як з благородної мети народжується інша,
ще більш шляхетна,
Бо після великої мети не береш меншу.
Едмон Rostaing (фр.).

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Марина Цвєтаєва
залишити коментар