Мама за книгою

…здавлений шепіт… миготіння кинджала…
– “Ненька, Збудуй мені з кубиків будиночок!”
Мама схвильовано до серця пригорнула
маленький томик.

…Гнівом очі загорілися у графа:
“Тут я, принцеса, по доброті року!”
– “Ненька, а в море не тоне жирафа?”
мама душею – далеко!

– “Ненька, дивись: павутинка в котлети!”
В голосі дитячому докір і загроза.
Мама прокинулася від вигадок: діти –
гірка проза!

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Марина Цвєтаєва
залишити коментар