епітафія (Тому, хто тут лежить під травою весняної…)

Тому, хто тут лежить під травою весняної,
Вибачте, Господь, злий помисел і гріх!
Він був хворий, змучений, нетутешній,
Він ангелів любив і дитячий сміх.

Чи не зім'яв зірки бузку білосніжної,
Хоч і бажав Владику побороти…
У всіх гріхах він був – дитина ніжний,
І тому – прости йому, Господь!

Оцініть:
( 1 оцінка, середнє 3 з 5 )
Поділіться з друзями:
Марина Цвєтаєва
Додати коментар