Були величезні очі…

Були величезні очі:
Очі созвездья Ваги,
Хіба що Нілу коротше
Було дві чорних коси

Ну, а сама менше мужнього!
Усе, що було довжини
У коси пішло – до підніжжя,
В очах – подвійної ширини

якщо сама – менше мужнього,
Чи не пошкодувати краси –
Були їй Богом покладені
Брови в чотири версти:

брови – зачісувати за вуха
……………………………………….
…………………………. для душі
Хату віями помста.

немає, не підходить!………………….
Страшно від стількох громад!
немає, заспіваймо нашу дівчинку
На зменшувальний лад

за волосочек – по rubliku!
Для довершення всього –
губки – крах Республіки
зубки – крах всього…

======

жах, що від всього мого Сонечки
Ну – не залишилося ні стілечки:
В землю закопати не змогли –
Сонечку люди – спалили!

Що ж ви з попелом содіяли?
В урну – таку – її?
Що ж з гори не розвіяли
Вогняний попіл її?

30 вересня 1937

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Марина Цвєтаєва
Додати коментар